Рекомендації батькам - 23 Грудня 2014 - Блог - ДНЗ №2 НАШ РІДНИЙ САДОК
-
 
Субота
10.12.2016
09:51
Вітаю Вас Гість
RSS
 
ДНЗ №2   НАШ   РІДНИЙ   САДОК

Мій садочок - велика сім’я,
Друзів радісних сонячне коло.

Це куточок планети Земля,

Мальовнича природа навколо.
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Пошук

МІНІ-ЧАТ

Чат для сайта - chatadelic.net

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 380

Форма входу

ГОДИННИК

Календар

ПОГОДА

КНОПКА САЙТУ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2014 » Грудень » 23 » Рекомендації батькам
12:02
Рекомендації батькам

Рекомендації батькам

  •  Повноцінний сон – ознака здорової нервової системи. Для дитини це вкрай актуально. Тому здоровому спокійному сну треба приділяти особливу увагу. Як у природі все затихає увечері, так і в дитини має бути перед сном: тиша, спокій, повільні прогулянки з дорослими з неквапливими розмовами про приємні для дитини теми. Нехай звучить заспокійлива тиха музика. Сядьте поруч із дитиною, тихенько погладьте її по спинці, по голівці (якщо вона не заперечує). Ці ледь відчутні повільні рухи заспокоюють дитину, розслаблюють. Вона має знати, що її люблять і оберігають.
  •  Дитина наслідує своїх батьків.
  •  Якщо дорослий розмовляє такою мовою, яку хоче чути від дитини, їй легше буде перейняти манеру розмови дорослого. Дотримання цієї поради значно покращує мовлення дитини, заспокоює та врівноважує її.
  •  Батьки мають пам’ятати: дитину треба „лікувати собою”, тобто своїм спокійним станом. Тому потурбуйтеся про себе, зверніться до лікаря, почитайте книжки, які можуть змінити ваш погляд на те, що виводить вас із рівноваги (Дейл Карнегі „Как перестать беспокоиться и начать жить”).
  •  Треба вчити дитину діяти самостійно: розповісти казочку, віршика, скласти опис малюнка. Спочатку ставте запитання, а потім нехай вона сама перекаже. Такі заняття потрібно влаштовувати щодня вранці та ввечері перед сном. Ці заняття вчать, як слід розмовляти, щоб у мові не було перешкод.
  •  Якщо дитина збивається на швидкий темп, зверніться до неї спокійним тоном: „Спробуй сказати це, як я”. Те, що дитині не вдається, можна проказати разом.
  •  Нехай дитина не побачить у ваших очах своєї великої проблеми. Адже, якщо дитина бачить, як хвилюються батьки через її мовлення, то вона намагається говорити краще. Але..., чим більш вона старається, тим гірше їй це адається.
  •  Не фіксуйте увагу дитини на поганій вимові ані своєю жалістю, ані суворими вимогами: „Говори добре, старайся!”, - ані частими порадами: „Не поспішай!”.
  •  Фахівці з поведінкової терапії переконані: заохочення ефективніше, ніж покарання. Покарання позбавляє маленьку дитину можливості задовольнити найважливішу потребу, яка є фундаментом подальшого життя, - потребу безумовного прийняття в любові.
  •  Тому над цим слід замислитися батькам, які звикли виховувати своїх дітей авторитарно, вселяючи в душу комплекс неповноцінності, страху, низької самооцінки, що в наслідку впливає і на порушення в мовленні.
  •  Рекомендують застосовувати режим мовчання під час виправляння мовлення в дітей. Але цей режим застосовують не до всіх дітей. Якщо дитина дуже рухлива, швидка, непосидюча, для неї режим мовчання може бути непосильним і навіть шкідливим.
  •  Лише у разі, коли ваша дитина кілька днів може поводитися тихо і спокійно, можна розраховувати на користь від додержання режиму мовчання. Заборонено казати маленькій дитині, що мовчати слід через погану вимову. Краще подати це як гру, у якій виграє той, хто довше мовчить. А якщо вкрай необхідно щось сказати, то це треба зробити пошепки.
  •  Хваліть дитину за найменші успіхи, підтримуйте, і просто любіть такою, яка вона є.

Пр.психолог


Що робити зі страхами?

Формування тих чи тих дитячих страхів здебільшого відбувається в родині. Та й допомогти дитині подолати їх насамперед мають батьки. Отже, Вам, шановні батьки, наводимо деякі рекомендації, як варто будувати свої взаємини з дітьми, які переживають різноманітні страхи.
• Страхи — класичний симптом того, що у дитини велике внутрішнє напруження, що вона не справляється із життєвими та емоційними труднощами. Щоб допомогти дитині, щодня залишайте 3 — 5 хвилин на те, аби вона могла індивідуально поговорити з вами, поділитися своїм секретом, тривогою, попросити поради, допомоги.
• Намагайтеся зрозуміти причину дитячого страху.
• Ставтеся до дитини позитивно, наголошуйте на її позитивних, а не негативних якостях.
• Звертайте увагу на тон, яким повідомляєте вимогу чи заборону — він має бути скоріше дружнім, пояснювальним, ніж таким, що примушує.
• Не соромте дитину, якщо вона чогось боїться.
• Навчіть дитину не боротися зі своїм страхом, а ставитися до нього по-іншому.
• Перед сном грайтеся з дитиною у спокійні ігри, читайте їй добрі казки.
• Давайте правдиву інформацію про явища, яких боїться дитина, скажімо, про землетрус, блискавку тощо.
• Перед відвідуванням зоопарку радимо розповісти дитині, що там є не лише добрі, а й дикі та страшні звірі. Тоді агресивна реакція тигра навряд чи викличе у дитини переляк.
• Надайте дитині реального захисника. Це може бути старший брат, а може бути великий плюшевий собака.
• Зважайте на багатство дитячої уяви: тіні на стіні здаються маляті жахливими казковими персонажами. Увімкніть у темній кімнаті маленький нічничок або залиште двері у дитячу кімнату не щільно зачиненими.
• Не варто за будь-яку ціну привчати маленьких дітей засинати наодинці. У жодному разі не виганяйте малюка, якщо він прийшов до вас уночі.
• Страхи перед засинанням часто означають, що дитина несвідомо прагне тіснішого контакту з матір'ю.
• Не допускайте насилля над дитиною, зокрема, коли її годуєте: не змушуйте, не відволікайте, не нав'язуйте, не підганяйте.
• Поділіться з дитиною спогадами про свої власні дитячі страхи, як ви з ними боролися і перемогли.
• Розширюйте коло людей, яким дитина співчуває, щиро співпереживає — тоді її увага переключиться зі співчуття собі на співчуття іншим, що зменшить страхи.
• Не переглядайте фільми жахів, оскільки діти, на відміну від дорослих, ще не чітко розділяють мистецтво і реальність. Діти, особливо в напружені моменти, не пам'ятають, що це артисти і все відбувається не насправді.
• Гуляйте з дитиною у парку чи гаю. Такі прогулянки, спостереження за сезонними змінами, багатством природних барв заспокоюють, урівноважують душевний стан дитини.
• Спонукайте дитину до малювання фарбами, м'якими олівцями, фломастерами, крейдою та іншими пластичними матеріалами — це ефективний засіб для зняття напруження. Не обмежуйте дитячу уяву певною тематикою, зразками роботи дорослого, оскільки це стримує її. Якщо дитина довіряє паперу свої страхи, зображуючи їх, то можна продовжити роботу з малюнками, запропонувавши закреслити, стерти, вирізати те, що лякає, або перетворити малюнок на смішний, кумедний персонаж.
• Якомога частіше хваліть свою дитину: підбадьорюйте, схвалюйте, позитивно сприймайте зроблене нею.
• Відшуковуйте і плекайте у своїй дитині її позитивні якості. Вони обов'язково є у кожної дитини, але можуть бути прихованими від недостатньо уважних очей дорослого.

Пр.психолог


ЩО СЛІД ЗНАТИ БАТЬКАМ?

Соска шкідлива, якщо маля ссе її довго й часто. По-перше, у нього формується високе (готичне) піднебіння, яке впливає на формування правильної вимови звуків. По-друге, соска заважає мовленнєвому спілкуванню. Замість вимови слів дитина спілкується за допомогою жестів і пантоміміки.
Артикуляційна гімнастика — це гімнастика для губ, язика, нижньої щелепи. Навчіть малюка перед дзеркалом відкривати й закривати рота, піднімати язика вгору, робити його широким і вузьким, утримувати у правильному положенні.
Швидке мовлення — неприпустиме в розмові з дитиною. Говоріть зрозуміло, чітко, правильно, використовуючи як «дитячі», так і «дорослі» слова (це машина — бі-бі, а ось собака — гав-гав). Не дозволяйте маляті говорити швидко. Завжди розповідайте про те, що бачите. Пам'ятайте: якщо для вас усе навколишнє знайоме і звичне, то маляті з усім, що нас оточує, потрібно познайомитися. Пояснюйте йому, що дерево росте, а квітка цвіте, навіщо на ній бджола. Від вас залежить, як розвиватиметься ваш малюк.
Головні складові гарного мовлення: правильність, чіткість, виразність, помірні темп і гучність, багатство словникового запасу й інтонаційна виразність. Таким має бути ваше мовлення.
Дихальна гімнастика важлива у становленні мовлення. Щоб виробити правильний повітряний струмінь, необхідний для вимови багатьох звуків, навчіть дитину дути тонким струменем на легкі іграшки, кульки, кораблики на воді (щоки надувати не можна!).
Якщо дитині виповнилося 3 роки, вона обов'язково повинна вміти говорити фразами. Відсутність фразового мовлення свідчить про затримку мовленнєвого розвитку, а відсутність слів у 3 роки — про грубі порушення загального розвитку.
Жести доповнюють наше мовлення. Але якщо малюк замість слів користується жестами, не намагайтеся розуміти його мовлення без слів. Зробіть вигляд, що не розумієте, чого він хоче. Спонукайте його просити. Що довше ви будете розуміти жестову мову дитини, то довше вона мовчатиме. В один рік і сім-вісім місяців настає так званий мовленнєвий стрибок — дитина починає вживати багато нових слів, які раніше тільки чула та накопичувала у пасивному словнику.
«Золота середина»— ось до чого слід прагнути, розвиваючи малюка.
Пильніше придивляйтеся до малюка — чи відрізняється він від однолітків? Але пам'ятайте — кожна дитина індивідуальна. Не перевантажуйте малюків інформацією, не прискорюйте їх розвиток. Поки дитина не засвоїла рідної мови, іноземні мови вивчати не слід!
Ілюстрації в дитячих книжках, відповідні до віку дитини, — прекрасний посібник для розвитку мовлення. Розглядайте з малюками ілюстрації, говоріть про те, що зображено на них; нехай маля відповідає на запитання: де? хто? коли? що робить? тощо.
Фольклор— найкращий мовленнєвий матеріал, накопичений народом століттями. Потішки, приказки, скоромовки, вірші, пісеньки розвивають мовлення дітей та із задоволенням ними сприймаються.
Ліворукість — не відхилення, а індивідуальна особливість людини, і переучувати її не можна . Це може спричинити неврози і заїкуватість.
Але якщо дитина вправно користується обома руками або ще не звикла до переваги якоїсь однієї, слід нагадувати і привчати її працювати правою!
Дрібна моторика — так, як правило, називають рухи кистей і пальців рук. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому прагніть розвивати м'язи руки дитини. Нехай спочатку це буде масаж пальчиків, такі ігри як «Сорока, ворона», потім ігри з дрібними предметами під вашим контролем: шнурування, ліплення, застібання ґудзиків тощо.
Не можна займатися з дитиною, якщо вона схвильована або хвора, або якщо у вас поганий настрій. Тільки позитивні емоції забезпечують високу ефективність заняття.
Критерії оцінки мовлення дитини. Наприклад, норми звуковимови:
• 3—4 роки — [с], [сь], [з], [зь], [ц] уже мають правильно вимовлятися;
• 4—5 років — [ш], [ж], [ч], [щ], [г], [к], [х];
• 5—6 років — [ль], [к], [і], [р], [рь].
Загальне недорозвинення мови (ЗНМ) часто зустрічається втих дітей, які заговорили пізно: слова — після 2 років, фрази — після 3. Можна говорити про ЗНМ, коли в дитини недорозвинені всі компоненти мовлення:
• порушена звуковимова;
• обмежений словниковий запас;
• погано розвинений фонематичний слух;
• порушений граматичний лад мови.
Тільки комплексний вплив фахівців (логопед, лікар, вихователі, батьки) допоможе якісно поліпшити або виправити складні мовленнєві порушення. Розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому, займаючись із дитиною, дорослий має розвивати в неї всі психічні процеси: мислення, уяву, пам'ять, сприйняття.

Пр.психолог

Переглядів: 416 | Додав: ксюша | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
СЛАЙД-ШОУ

ВІДЕО

Пров. Приютський,1

Просмотреть увеличенную карту

ОФІЦІЙНІ САЙТИ








Офіційний сайт м. Ужгорода та Ужгородської міської ради








Друзі сайту
Всеукраїнський розвивально-пізнавальний журнал для дітей ЖИРАФА РАФА

Каталог детсадов Украины: отзывы родителей, полезные статьи о дошкольном воспитании, рекомендации психологов

ДИВОСВІТ

ДНЗ №18

ДНЗ №19



ЗОШ №5

ГІМНАЗІЯ




ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №2
м.Ужгород, пров. Приютський, 1, тел. +38 (03122)3-31-73, e-mail. marijadnz2@ukr.net

Адміністратор сайту: вихователь ДНЗ №2 Хміль О.А.