Четвер
24.05.2018
08:47
Вітаю Вас Гість
RSS
 
ДНЗ  №2  -  НАШ  РІДНИЙ  САДОК

Мій садочок - велика сім’я,

Друзів радісних сонячне коло.

Це куточок планети Земля,

Мальовнича природа навколо.


Головна Реєстрація Вхід
Блог »
Меню сайту

Пошук

МІНІ-ЧАТ

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 405

Вхід на сайт

ГОДИННИК

Календар

ПОГОДА

КНОПКА САЙТУ

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » 2018 » Березень » 23 » Дозволяти або не дозволяти дітям грати в комп'ютерні ігри? Якщо дозволяти, то з якого віку? І якщо обирати ігри, то які?
14:40
Дозволяти або не дозволяти дітям грати в комп'ютерні ігри? Якщо дозволяти, то з якого віку? І якщо обирати ігри, то які?

Дозволяти або не дозволяти дітям грати в комп'ютерні ігри? Якщо дозволяти, то з якого віку? І якщо обирати ігри, то які?

Самі для себе визначте, що Ви хочете отримати від комп'ютера? Щоб дитина просто була зайнята та не заважала Вам? Або, можливо, Ви прагнете розвити в дитині які-небудь навички та уміння? А може, Ви переживаєте, щоб у Вашої дитини все було не гірше, ніж в інших?Якщо причина того, що Ви дозволяєте Вашому малюкові сидіти за комп'ютером і грати в комп'ютерні ігри,— бажання просто зайняти його, щоб він Вам не досаждав, відразу будьте готові до того, що через певний час Вам буде важко відірвати дитину від монітора.

Друга причина — розвиток. Ви не можете розвивати малюка тільки за допомогою фарб, олівців, конструкторів,пластиліну, книжок і настільних ігор, бо є безліч розвивальних комп’ютерних ігор, які допомагають малятам навчитися малювати, вивчати англійську мову, учитися читати і рахувати, ознайомлюватися з навколишнім світом. С розвивальні ігри, які навчають малюка сполучати кольори, відтворювати в пам'яті картинки, складати предмети з геометричних фігур. Є комп'ютерні енциклопедії, що дають дитині знання в цікавій ігровій формі. Широкою популярністю користуються і так звані інтерактивні книги, що нагадують пластинки з улюбленими казками, але такі, що тренують пам'ять та увагу, пропонують виконати різні цікаві вправи на розвиток навичок читання, логічного мислення. Дошкільникам можна пропонувати «паззли»: це теж розвиває просторове і логічне мислення

Час, що малюк проводить за комп'ютером, Ви повинні обмежити і суворо контролювати. Особливо захоплюються комп'ютерними іграми діти з низькою самооцінкою, що погано встигають на заняттях, що відчувають труднощі в спілкуванні з однолітками. Звичайно, поринання у світ фантазій, мрій і гри завжди був властивий людям із тендітною психікою. Але читання книг, а тим більше, творчість вимагають зусиль. Тут все просто, і при цьому в людини створюється враження власної могутності. Ви тільки уявіть собі: дитина сидить перед екраном і розпоряджається життям малюсіньких людей. Простим натисканням кнопки вона може знищити десяток ворогів. У дійсності ж вона не вміє практично нічого: ні дати здачі кривдникові, ні залізти на дерево, ні підтягтися па турніку, пі захопити дітей грою. Але їй все це і не потрібно! Навіщо, коли є легший спосіб відчути себе суперменом? У всьому повинна бути міра.

Як ставитися до комп'ютерних ігор?

Для початку пограйте в комп'ютерну гру самі, щоб зрозуміти, чи підходить вона дитині. Щоб зрозуміти, чи підходить гра за віком, до даних, позначених на етикетці, додавайте від 3 до 6 місяців (і навіть 1-1,5 року, якщо Ваш малюк летко збуджується, емоційно нестійкий, виявляє ознаки ігроманії, залежність від ігор або йому менше 6—7 років).Віддавайте перевагу іграм із тими персонажами, які вже знайомі Вашій дитині за казками, мультиками або Вашими розповідями.

Якщо Ви відчули, що комп'ютерна гра починає «затягувати» дитину, скоріше намагайтеся наповнити її життя гарними враженнями.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ ?

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.

А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?

Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризами у розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період). Що відбувається в ці моменти? Віковий криза означає, що в розвитку людини відбувається різкий стрибок, що щось радикально змінюється. Мама й тато ж не встигають звикнути до цих змін, не враховують їх у спілкуванні, використовують виховні прийоми, вже не дієві в нових умовах. Все це накладається на підвищену емоційність дитини, характерну для перехідних періодів.

Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.

Що роблять дитячі психологи?

Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?

• Психодіагностика

Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалюват. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.

• Розвиваючі заняття

За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.

За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п.

Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.

• Консультування батьків та сімейне консультування

У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.

Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті ДНЗ.

Затримка психічного розвитку (ЗПР) — це уповільнення темпів

розвитку, що виражається у недостатньому загальному запасі знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидко­му пересиченні інтелектуальною діяльністю.

Причин затримки психічного розвитку багато, серед них зокрема:

• спадковість;

• несприятливі умови виховання;

• тривалі хвороби у ранньому дитинстві, які виснажують ма­люка;

• порушення функціонування головного мозку, пов'язані з його ураженнями під час внутрішньоутробного розвитку внаслідок патології пологів, травм тощо.

Значення раннього діагностування та корекції ЗПР

Затримка психічного розвитку в дитини викликає у багатьох батьків розгубленість та неспокій, часто вносить у родинну атмосфе­ру напруженість та тривожність, провокує розлад між подружжям, між батьками й малюком, інколи навіть призводить до неусвідомленого неприйняття дитини батьками. У такій сім'ї дитина почуваєть­ся незатишно. Батько її недолюблює, бо дитина не виправдовує спо­дівання на те, що виросте кмітливою та фізично вправною. Матір дуже часто дратується через хворобливу розгальмованість, неспокій дитини, але зрештою почувається винною через власну неспромож­ність позитивно впливати на неї.

У дитячому садку дитина з ЗПР також може почуватися не­затишно. Адже часто її не розуміє вихователь. Він може ігнорувати таку дитину або дратівливо ставитися до неї як на заняттях, так і у повсякденній діяльності. Особливості поведінки, зумовлені хво­робливими проявами нервової системи, дорослі часто сприймають як невихованість та впертість. Таку дитину, зазвичай, ображають ровесники, не хочуть з нею гратися. Як наслідок, у дитини накопи­чується негативний досвід спілкування з найближчим оточенням, який породжує тривожність, страх, депресію, що ускладнює і без того хворобливий стан.

Види допомоги дітям із ЗПР

Психологічна — її надають не лише практичні психологи, а й педагоги, соціальні працівники, лікарі — психіатри, психотерапевти, психоневрологи Педагогічна — передбачає надання допомоги батькам у вихованні дітей із ЗПР. Педагог аналізує з батьками ситуацію, що склалася, й розробляє програму заходів, спрямованих на її подолання — педагогічну корекційну програму Діагностична — дає уявлення про стан розвитку дитини та змогу корегувати її подальше навчання Соціальна — її надають соціальні педагоги й соціальні працівники.

Медична й реабілітаційна — зусилля спеціалістів (психоневрологіє, фахівців з лікувальної фізкультури, масажу, фізіотерапії тощо), спрямовані на лікування й медичну реабілітацію дітей із ЗПР Логопедична — спрямована на розвиток мовлення дітей

• недорозвинені мовленнєві функ­ції — відсутність фразового мовлення, обмежений словниковий запас, неправильна вимова, утруднен­ня мовленнєвого відтворення;

• не сформовані навички самооб­слуговування — дитина не може само­стійно одягнутися, неохайна, не вміє користуватися ложкою, серветкою тощо;

• низький рівень розвитку пізна­вальних процесів — сприймання, пам'яті, уваги, уяви, мислення;

• низький рівень і темп розвитку ігрової діяльності — примітивність та одноманітність ігрових дій;

• незрілі моторні функції — вияв­ляються у недорозвитку загальної та дрібної моторики;

• негативні прояви поведінки.

Для дитини дошкільного віку із ЗПР характерними є:

• недорозвиток ігрової діяльності — дитина не приймає пропоновану їй ігрову роль, не дотримується правил гри, віддає пе­ревагу рухливим іграм. У процесі сюжетно-рольової гри така дитинадіє з ігровим матеріалом стереотипно, стикається з труднощами при виконанні окремих ролей;

• недостатня пізнавальна активність, швидка втомлюваність, виснажуваність, які серйозно гальмують ефективність розвитку і навчання дитини. Швидка втомлюваність призводить до зниження працездатності, що негативно впливає на засвоєння знань;

• нездатність до узагальнення й цілісності сприймання, які знижують результативність продуктивних видів діяльності, зокрема малювання та конструювання;

• недорозвиток емоційно-вольової сфери, що призводить до негативних проявів у поведінці. Дитина не розуміє, як слід поводити­ся з дорослими, може бути нав'язливою. Такій дитині складно дотри­муватися правил поведінки у групі, підтримувати стосунки зі своїми однолітками тощо.

Система психологічної допомоги дітям із ЗПР

Система психологічної допомоги дітям із ЗПР містить такі складові:

• психологічна діагностика;

• психологічне консультування;

• психологічна корекція;

• психологічний супровід;

• психологічна підтримка.

Складові цієї системи взаємопов'язані між собою, але кожна з них має свою специфіку й змістову спрямованість.

Психологічна діагностика дітей дошкільного віку відбувається у формі психометричного тестування, нейропсихологічного обсте­ження, спостереження тощо. Клініко-психологічне обстеження ді­тей із ЗПР має певні труднощі, які обумовлені наявністю у більшості дітей мовленнєвих, емоційно-вольових і, нерідко, сенсорних та рухо­вих порушень. Сам процес діагностики проходить у формі ігрової ді­яльності, що доступна дитині. Особливу увагу під час обстеження ми приділяємо розвитку сенсорно-перцептивних функцій.

Психологічне консультування — один із способів психологічної допомоги, що має рекомендаційну спрямованість.

У ході психологічного консультування ми ближче знайоми­мося з батьками дитини, обираємо засоби і методи консультуван­ня з урахуванням інтелектуального й психічного потенціалу дитини; розв'язуємо конкретні завдання, активізуючи батьків і дітей; допомага­ємо дітям і батькам усвідомити свої психологічні проблеми і адекватно розв'язувати їх; домагаємося встановлення довірчих взаємин між усіма учасниками консультативного процесу (батьки — психолог — дитина).

Практичний психолог узагальнює досягнуті результати й обго­ворює з батьками подальші плани роботи з дитиною.

Психологічна корекція — це сукупність педагогічних впливів, спрямованих на виправлення, компенсацію недоліків, відхилень у психічному й фізичному розвиткові дитини. Корекційна робота з дітьми із ЗПР, залежно від форми затримки, спрямована на стиму­ляцію їхньої пізнавальної активності, розвиток контролю, оптимізації кінетичних й інтелектуальних функцій.

Психологічний супровід дітей із ЗПР, які відвідують дошкільний заклад, ми здійснюємо, створюючи комплексну систему психолого-педагогічних умов, що допомагають успішній адаптації, реабілітації й особистісному зростанню дитини у соціумі — в умовах дошкільно­го закладу і сім'ї.

Психологічна підтримка передбачає як психологічну підтримку батьків та інших родичів дітей із ЗПР, так і психологічну підтримку самих дітей.

Психологічну підтримку батьків ми спрямовуємо на:

• зниження емоційного дискомфорту, пов'язаного із затрим­кою психічного розвитку дитини;

• підтримування впевненості батьків у можливостях дитини;

• формування у батьків адекватного ставлення до проблем ди­тини;

• формування адекватних батьківсько-дитячих стосунків і сти­лів сімейного виховання.

Переглядів: 14 | Додав: ксюша | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
СЛАЙД-ШОУ

ВІДЕО

Пров. Приютський,1

Просмотреть увеличенную карту

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ








Офіційний сайт м. Ужгорода та Ужгородської міської ради








Друзі сайту
Всеукраїнський розвивально-пізнавальний журнал для дітей ЖИРАФА РАФА

Каталог детсадов Украины: отзывы родителей, полезные статьи о дошкольном воспитании, рекомендации психологов

ДИВОСВІТ

ДНЗ №18

ДНЗ №19



ЗОШ №5

ГІМНАЗІЯ




ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №2 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

пров. Приютський, 1, (03122) 3-31-73, e-mail: marijadnz2@ukr.net

Адміністратор сайту вихователь Хміль О.А.